волок

во́лок: неводъ [ІФ,1890]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. волок — ВО́ЛОК, а, ч. 1. Невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях. Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (Укр.. присл.., 1955, 179); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Перв., Нова лірика, 1937, 208). Словник української мови в 11 томах
  2. волок — Волок, -ка м. 1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Чорний волок випив води ставок. Ном. стр. 299, № 316. 2) Веревка, съ помощью которой тянуть волами копны сѣна, бревна и пр. 3) Нерасколонный чурбанъ, бревно. Вх. Зн. 8. ум. волочок. Словник української мови Грінченка
  3. волок — ВО́ЛОК, а, ч. 1. Невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях. Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський); Мокій .. Словник української мови у 20 томах
  4. волок — во́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  5. волок — МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. Словник синонімів української мови
  6. волок — -а, ч. 1》 Невелика сітка з матнею для ловлі риби на неглибоких місцях. 2》 Мотузок, за допомогою якого перетягують копиці сіна або колоди з одного місця в інше. Великий тлумачний словник сучасної мови