вороння

Вориння, вороння:

— огорожа з вовни (жердок), укладених одна поверх одної [IV]

— Незадовільно ясне значення слова вориння. З пояснення «огорожа з ворин (жердок), укладених одна поверх одної» (486) можна думати, що це паркан, у якому горизонтальні жердки покладені одна на одну, щільно прилягають до себе. Насправді вориння складається найчастіше тільки з двох, рідше трьох (часто тільки з однієї) горизонтальних, прив’язаних до колів «ужовками», жердок. Відстань між жердками в такій огорожі становить 0,5—1 м. [MО,III]

Вориння (збірний іменник від ворина — жердка) — це рід огорожі з горизонтально прив’язаними до колів двома, рідше трьома або навіть однією горизонтальною жердкою. Відстань між «воринами» близько 0,5 м. У поясненні сказано: «Вориння (вороння) — огорожа з вовни (жердок), укладених одна поверх одної» (528). [MО,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вороння — ВОРОННЯ́, я́, с. Збірн. до воро́на 1 і во́рон¹ 1. – А чого се поперед нами такого вороння летить? – каже сестра (Марко Вовчок); Схилялось на полудень сонце, каркало чорне вороння, обліпивши вершини дубів (А. Шиян); Як вороння кричить несамовито! (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  2. вороння — вороння́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. вороння — Вороння́, -ння́, -нню́, -ння́м (зб.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вороння — ВОРО́ННЯ, я, с. Збірн. до воро́на 1 й во́рон¹ 1. — А чого се поперед нами такого вороння летить? — каже сестра (Вовчок, VI, 1956, 310); Схилялось на полудень сонце, каркало чорне вороння, обліпивши вершини дубів (Шиян, Баланда, 1957, 139). Словник української мови в 11 томах
  5. вороння — -я, с. Збірн. до ворона 1) й ворон I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. вороння — Вороння, -ня с. соб. Вороны. А вороннє клює-щипле личенько козаче. Хата. 17. Словник української мови Грінченка