віз

Віз залізний: вагон [X]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Віз — Віз іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
  2. віз — Фура, хура, фіра, підвода, д. теліга, каруца, (драбинястий) драбиняк, (на великих колах) гарба, (чумацький) мажа; (вантажний) биндюги, (на грунт) грабарка, (критий) балагула; (ресорний) тачанка; (на довгу дорогу) тарантас; пор. ЕКІПАЖ. Словник синонімів Караванського
  3. віз — ВІЗ, во́за, ч. 1. Транспортний засіб на чотирьох колесах із кінною або воловою тягою (здебільшого для перевезення вантажів). Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. віз — Віз ламається, чумак ума набірається. Пригоди учать нас давати собі раду в нещастю. Чумак — доставець солі. Мій віз, мій перевіз, хай туркоче, куди хоче. До моїх справ, хай ніхто не мішається. На чиїм возі їдеш — того й пісню співай. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. віз — Віз, во́за, на во́зі; вози́, -зі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. віз — Віз. Вагон трамвая, поїзда. Рух возів трамваєвих і повозів не був нігде спинений (Б., 1895, 27, 3), Читаєш ті написи і не знаєш, чи се по-руски, чи по-варварски. Вершок таких “руских” написий найдете в возах трамваєвих. Українська літературна мова на Буковині
  7. віз — [в'із] воза, м. (на) воз'і, мн. вози, воуз'іў два возие Орфоепічний словник української мови
  8. віз — Возу, ч. Погана машина. Ти що, пропонуєш на твоєму возі їхати? Словник сучасного українського сленгу
  9. віз — ВІЗ – ХУРА – ПІДВОДА Віз, воза. Чотириколісний транспорт для перевезення вантажів і людей кінною або воловою тягою; приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. Ще далі, біля самої води, стояли вози, повні риби, сала, меду, олії (П. Літературне слововживання
  10. віз — див. багато Словник синонімів Вусика
  11. віз — 1 (воза) ч.; мол. Машина. ПСУМС, 14. 2 (воза) ч.; крим. Пляшка з алкоголем. СЖЗ, 27. Словник жарґонної лексики української мови
  12. віз — докла́сти во́за кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. (Михайло:) Якби я свою (дружину) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський). (і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  13. віз — ВІЗ¹, во́за, ч. 1. Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  14. віз — I воза, ч. 1》 Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. 2》 Приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. 3》 астр. Назва сузір'я Північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  15. віз — (з запряжкою коней, волів) підвода, діал. фіра, заст. (чумацький) мажа, (з драбинами) гарба, драбиняк. Словник синонімів Полюги
  16. віз — Віз, воза м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (см. все это Рудч. Чп. 249 — 250). Треба, як п'ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатер. Словник української мови Грінченка
  17. віз — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови