віз
докла́сти во́за кому, ірон. Вибити, побити кого-небудь. (Михайло:) Якби я свою (дружину) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза (І. Котляревський).
(і) коне́м (на коні́) не об’ї́деш кого, чого. 1. Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об’їдеш! (А. Головко); Долі й конем не об’їдеш (Укр. присл..); — Доля химерна, мої панове! Її й конем не об’їдеш (Б. Лепкий); Долі й на коні не об’їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало). 2. жарт. Дуже товстий, огрядний і т. ін. (перев. про людину). Зловили сома великого та товстого, і конем не об’їдеш (З газети). таки́й, що й коне́м за день не об’ї́деш. — Сам (батько), як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об’їдеш (Ю. Збанацький); // Великий (перев. про щось). во́зом не об’ї́деш. Пика — возом не об’їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський).
п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі, бі́ля во́за і т. ін.), ірон. Зайвий, непотрібний. Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п’ятим колесом до воза (І. Франко); З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п’яте колесо у возі (Ю. Збанацький); — Та я п’яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало).
сиді́ти на чужо́му во́зі. Бути позбавленим чого-небудь свого або бути залежним від когось. Нема гірше, каже народна мудрість, як сидіти на чужому возі (Л. Дмитерко).
тягти́ (тягну́ти) во́за якого. Покірно миритися, погоджуватися з виконанням важкої або невдячної роботи, одноманітних обов’язків. Зроблять з нього тактовного й культурного інженера і тягтиме він (Каргат) той віз, у який його запряжуть (Ю. Шовкопляс); Фросина Федорівна тягнула сімейного воза спокійно і звично (Ю. Мушкетик).
хоч во́зом переї́дь кого і без додатка. Неможливо переконати кого-небудь в чомусь. (Кряж:) Не здавалось тобі ніколи, що ти надто почав учащати сюди? (Роман:) Ні, а хіба що? (Кряж:) А мені здавалось. (Роман:) Оце й моєму батькові часом як здається, то хоч возом переїдь (М. Зарудний).
хоч во́зом (фі́рою) заїжджа́й. Дуже широко, навстіж (про що-небудь розчинене, розкрите). — Двері відчинили, хоч возом заїжджай (З усн. мови); — Чого роти пороззявляли, хоч фірою заїжджай? — говорив він (Григорій Тютюнник).
як (мов, ні́би і т. ін.) п’я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон., зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова потрібний; зовсім не (потрібний). — Потрібний він мені як п’яте колесо до воза (М. Стельмах); Він говорить скрипучим незадоволеним голосом: — Тобі фізика так потрібна, як п’яте колесо до воза (О. Іваненко); — А може буду так потрібна як п’яте колесо в возі (І. Нечуй-Левицький).
як снопі́в на во́зі. Дуже багато. — Один раз пройшов вагон від дверей до дверей, потім ще раз — всюди напаковано людей, як снопів на возі (М. Ю. Тарновський).
Значення в інших словниках
- віз — Віз залізний: вагон [X] Словник з творів Івана Франка
- віз — (з запряжкою коней, волів) підвода, діал. фіра, заст. (чумацький) мажа, (з драбинами) гарба, драбиняк. Словник синонімів Полюги
- віз — ВІЗ – ХУРА – ПІДВОДА Віз, воза. Чотириколісний транспорт для перевезення вантажів і людей кінною або воловою тягою; приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. Ще далі, біля самої води, стояли вози, повні риби, сала, меду, олії (П. Літературне слововживання
- віз — Віз. Вагон трамвая, поїзда. Рух возів трамваєвих і повозів не був нігде спинений (Б., 1895, 27, 3), Читаєш ті написи і не знаєш, чи се по-руски, чи по-варварски. Вершок таких “руских” написий найдете в возах трамваєвих. Українська літературна мова на Буковині
- віз — Фура, хура, фіра, підвода, д. теліга, каруца, (драбинястий) драбиняк, (на великих колах) гарба, (чумацький) мажа; (вантажний) биндюги, (на грунт) грабарка, (критий) балагула; (ресорний) тачанка; (на довгу дорогу) тарантас; пор. ЕКІПАЖ. Словник синонімів Караванського
- віз — [в'із] воза, м. (на) воз'і, мн. вози, воуз'іў два возие Орфоепічний словник української мови
- віз — I воза, ч. 1》 Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. 2》 Приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. 3》 астр. Назва сузір'я Північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віз — ВІЗ, во́за, ч. 1. Транспортний засіб на чотирьох колесах із кінною або воловою тягою (здебільшого для перевезення вантажів). Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Т. Словник української мови у 20 томах
- Віз — Віз іменник чоловічого роду сузір'я Орфографічний словник української мови
- віз — Віз ламається, чумак ума набірається. Пригоди учать нас давати собі раду в нещастю. Чумак — доставець солі. Мій віз, мій перевіз, хай туркоче, куди хоче. До моїх справ, хай ніхто не мішається. На чиїм возі їдеш — того й пісню співай. Приповідки або українсько-народня філософія
- віз — Возу, ч. Погана машина. Ти що, пропонуєш на твоєму возі їхати? Словник сучасного українського сленгу
- віз — 1 (воза) ч.; мол. Машина. ПСУМС, 14. 2 (воза) ч.; крим. Пляшка з алкоголем. СЖЗ, 27. Словник жарґонної лексики української мови
- віз — див. багато Словник синонімів Вусика
- віз — ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н розм., БАЛАГУ́ЛА заст. Словник синонімів української мови
- віз — Віз, во́за, на во́зі; вози́, -зі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віз — ВІЗ¹, во́за, ч. 1. Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- віз — Віз, воза м. 1) Возъ, телѣга. Род. мн. віз и возів. Чуб. VII. 401. Части воза: снасть, ящик, колеса, голоблі или війя съ ярмом (см. все это Рудч. Чп. 249 — 250). Треба, як п'ятого колеса до воза. Ном. 9811. Привезено сіна тридцять віз. Екатер. Словник української мови Грінченка