візитатор

Візита́тор:

— церковний урядовець, який проводив візитації (перевірки церковного майна і діяльності духівництва) [46-1;46-2]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візитатор — візита́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. візитатор — -а, ч., зах. Духовна особа у католицькій церкві, яка має особливі повноваження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. візитатор — ВІЗИТА́ТОР, а, ч., рел.-церк. Духовна особа у католицькій церкві, яка має особливі повноваження. Важливим досягненням української місії у Ватикані було призначення Бенедиктом XV апостольського візитатора для України (з наук. літ.);... Словник української мови у 20 томах