1. Великий тлумачний словник сучасної мови

візитатор

візита́тор

-а, ч., зах.

Духовна особа у католицькій церкві, яка має особливі повноваження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. візитатор — Візита́тор: — церковний урядовець, який проводив візитації (перевірки церковного майна і діяльності духівництва) [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. візитатор — візита́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. візитатор — ВІЗИТА́ТОР, а, ч., рел.-церк. Духовна особа у католицькій церкві, яка має особливі повноваження. Важливим досягненням української місії у Ватикані було призначення Бенедиктом XV апостольського візитатора для України (з наук. літ.);... Словник української мови у 20 томах