1. Словник з творів Івана Франка

глей

Клейка, вогка глина [XIII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. глей — глей іменник чоловічого роду мул Орфографічний словник української мови
  2. глей — -ю, ч. 1》 Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та інших кольорів. 2》 Те саме, що намул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. глей — ГЛЕЙ, ю, ч. 1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів. Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним глеєм припічок (М. Словник української мови у 20 томах
  4. глей — див. глина Словник синонімів Вусика
  5. глей — ГЛИ́НА (гірська порода, яка з водою утворює пластичну масу), СКУДЕ́ЛЬ заст.; ПОБІ́Л, ПОБІ́ЛКА (біла); МАСЛЯ́НКА (жирна біла); КАОЛІ́Н книжн., ГЛИ́НКА розм. (вогнетривка біла); ГЛЕЙ (пластична сірого, червоного або інших кольорів). Словник синонімів української мови
  6. глей — Глей, гле́ю, гле́єві, гле́єм ґлей і звич. глей, -ле́ю, гле́єві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. глей — ГЛЕЙ¹, ю, ч. 1. Пластична глина (здебільшого гончарна) сизого, червоного та ін. кольорів. Щодня підмазувала [Маланка] комин та підводила червоним глеєм припічок (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. глей — Глей, глею м. 1) Клейкая, влажная глина. Глей червоний. Вас. 177. 2) Илъ. (Гуси) таскають грязь і глей зо дна да мажуть лебедя, щоб пірря посіріло. ум. глейок. Словник української мови Грінченка