годі

Годиться, треба, слід [IV]

Годі — важко, трудно, неможливо, вистачить (див. словник Желехівського, т. І, стор. 147) у поясненнях викладене: «годиться, треба, слід» (528), тобто якраз навпаки. Слід звернути увагу, що годі на Бойківщині має ще інше значення, але тільки в сполученні з де, наприклад де-годі («де-небудь»), У цьому останньому значенні воно має паралелі в болгарській мові, пор. къде-годе. [MО,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. годі — го́ді присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. годі — ли́хо та й го́ді. Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т. ін. Ніяк не розбере, що йому товкуєш (пояснюєш). Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ’яненко); Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  3. годі — Го́ді, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. годі — ч. досить, вистачить, буде, хопить; (купити) ПР. нема як, не можна; (!) Словник синонімів Караванського
  5. годі — присудк. сл., розм. 1》 Досить, вистачить. Та й годі — і тільки, та й усе. 2》 тільки з інфін. Не можна, немає можливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. годі — Годі нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. Мет. От Іван і годі її стріляти. Рудч. Ск. І. 13.6. Ждала, ждала, та й годі сказала. Ном. № 5628. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. МВ. І. 15. Словник української мови Грінченка
  7. годі — ГО́ДІ, присл., розм. 1. Досить, вистачить. На сей раз годі, ніколи, вибачайте (Т. Шевченко); – Ну, годі вже, годі, угамуйся (Д. Мордовець); – Годі бродити світом! (Василь Шевчук). 2. тільки з інфін. Не можна, немає можливості. Словник української мови у 20 томах
  8. годі — I (вигук), амба, буде, вистачить, доволі, досить, кінець, кінчай, край Фразеологічні синоніми: і годі; і доволі; і досить; і край; та й годі; та й край II див. багато Словник синонімів Вусика
  9. годі — ДО́СИТЬ присудк. сл. (перев. з побажанням, наказом закінчити, припинити щось), ДОВО́ЛІ, ВИ́СТАЧИТЬ, ГО́ДІ розм., БУ́ДЕ розм., ВСЕ (УСЕ́) розм., КІНЕ́ЦЬ розм., БА́СТА розм., ШАБА́Ш розм., ДО́СТА розм. — Досить тобі тинятися без діла (З. Словник синонімів української мови
  10. годі — ГО́ДІ, присудк. сл., розм. 1. Досить, вистачить. На сей раз годі, ніколи, вибачайте (Шевч., VI, 1957, 204); — Гнобили нас. — Годі! Смерть буржуям! (Головко, 1, 1957, 66). ◊ Та й го́ді — і тільки, та й усе. Словник української мови в 11 томах