грунт

Грунт:

— земельна ділянка [44-1]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грунт — Грунт, -ту м. и пр. см. ґрунт и пр. --------------- Ґрунт и грунт, -ту м. 1) Надѣлъ, земля, участокъ земли; усадьба. Продав грунт вічними часами. Ном. № 14064. Ходім, де твій батьківський ґрунт. Рудч. Ск. II. 154. Грунта, великі маєтки збуває. АД. І. 95. Словник української мови Грінченка
  2. ГРУНТ — • "ГРУНТ" - видавниче т-во. Діяло в Києві 1918. Спеціалізувалося на виданні худож., переважно перекладної, л-ри, книжок з питань мист-ва тощо. Українська літературна енциклопедія
  3. грунт — Грунт на обочі, а біда поперед очі. Хоч поле далеко, та ненависна жінка все перед очима. За кавалок грунту, бився до шпунту. На Україні, де дуже тяжко було за землю, народ сварився, а то і бився за клапоть землі, або межу. Межа — границя між полями, Грунтами, або господарствами. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. грунт — Грунт, звичайно ґрунт, -ту Правописний словник Голоскевича (1929 р.)