гузир

Гузе́р, гузир:

— гуля; похідне: зібгана частина зав'язаного мішка, торби [8]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гузир — ГУЗИ́Р (місце, де зав'язаний мішок), ОГУ́ЗОК розм., ГИ́ЧКА розм. Обома руками вхопився (Поцілуйко) за гузир мішка і, підпихаючи його коліном, поперед себе виволік за двері (М. Словник синонімів української мови
  2. гузир — -я, ч. 1》 Нижня товста частина снопа. 2》 Місце, де зав'язано мішок. 3》 Ріг мішка, ятера і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гузир — гузи́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. гузир — ГУЗИ́Р, я́, ч. 1. Нижня товста частина снопа. Підбивала [Ярина] колосся, поперек швидко клала перевесло, коліном придавлювала гузир (Десняк, І, 1955, 397). 2. Місце, де зав’язаний мішок. Словник української мови в 11 томах
  5. гузир — Я, ч. Нижня товста частина снопа. Від неба — тільки стягнутий гузир і вилягла земля у жовту миску. (П-1:173). Словник поетичної мови Василя Стуса
  6. гузир — Гузи́р, -ря́; -зирі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)