дзьобня

Дзьо́бня:

— гуцульська вовняна торба [22;IV]

дзьобня (21, 458) – “гуцульська перетикана торба”; [ІЦ-2006]

—Дзьобня – гуцульська перетикана торба (21, 458) [ІФ-1906]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзьобня — дзьо́бня іменник жіночого роду торба діал. Орфографічний словник української мови
  2. дзьобня — див. дзьобенка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзьобня — ДЗЬО́БНЯ, і, ж., діал. Гуцульська вовняна торба. Він сховав пляшку у дзьобню (Черемш., Вибр., 1952, 63). Словник української мови в 11 томах
  4. дзьобня — Дзьобня, -ні ж. = дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68. Словник української мови Грінченка