1. Орфографічний словник української мови

дзьобня

дзьо́бня

іменник жіночого роду

торба

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзьобня — Дзьо́бня: — гуцульська вовняна торба [22;IV] дзьобня (21, 458) – “гуцульська перетикана торба”; [ІЦ-2006] —Дзьобня – гуцульська перетикана торба (21, 458) [ІФ-1906] Словник з творів Івана Франка
  2. дзьобня — див. дзьобенка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзьобня — ДЗЬО́БНЯ, і, ж., діал. Гуцульська вовняна торба. Він сховав пляшку у дзьобню (Черемш., Вибр., 1952, 63). Словник української мови в 11 томах
  4. дзьобня — Дзьобня, -ні ж. = дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68. Словник української мови Грінченка