1. Словник з творів Івана Франка

дибуляти

Помалу йти [VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дибуляти — дибуля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дибуляти — -яю, -яєш, недок., розм. Важко йти; дибати, шкандибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дибуляти — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  4. дибуляти — ХОДИ́ТИ (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце в просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу), ХОДЖА́ТИ діал.; ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИ розм., ПРОХОДЖА́ТИСЯ розм., ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОХО́ДИТИСЯ розм., ФЛАНІ́РУВАТИ заст., розм. Словник синонімів української мови
  5. дибуляти — ДИБУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Важко йти; дибати, шкандибати. — Він [хлоп] з боязні перед новими ударами дибуляє між солдатами в роті і звертає насліпо в ліс направо (Коб., III, 1956, 444); Дибуляє парубок сонними вулицями і сам не знає, куди йти (Стельмах, Хліб.., 1959, 143). Словник української мови в 11 томах
  6. дибуляти — Дибуля́ти, -ля́ю, -єш гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля. Черниг. г. Словник української мови Грінченка