дихавичний
Дихави́ця, дихави́чний:
— астма [21]
— хворий на задуху, астматичний [V]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дихавичний — дихави́чний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- дихавичний — -а, -е, зах. Хворий на дихавицю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дихавичний — АСТМАТИ́ЧНИЙ (характерний для астми; хворий на астму), ЯДУ́ШЛИВИЙ, УДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ розм., ДИХАВИ́ЧНИЙ зах. Він дихав шумним астматичним подихом (З. Тулуб); Ядушливий кашель; Дяк у них був старий і дихавичний (І. Франко). Словник синонімів української мови
- дихавичний — ДИХАВИ́ЧНИЙ, а, е, зах. Хворий на дихавицю. Дяк у них був старий і дихавичний (Фр., VIII, 1957, 19). Словник української мови в 11 томах
- дихавичний — Дихавичний, -а, -е 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. НВолын. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка