1. Словник з творів Івана Франка

елімінувати

Елімінува́ти:

— виключати [54]

— виключити [48;XX] За мою допись «Kraju» народовці зняли було велику бучу, хотіли другий раз елімінувати мене, та одумались, бачачи, що се було б разом і сумно, і смішно [XX]

— вилучати, усувати [46-1]

— усувати, виключати [46-2]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. елімінувати — елімінува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. елімінувати — -ую, -уєш, док. і недок., перех. Дія за знач. елімінування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. елімінувати — Вилучати, вилучити, повилучати, витягати, витягнути, повитягати, відокремлювати, відокремити, забирати, забрати, позабирати, усувати, усунути, повсувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. елімінувати — ЕЛІМІНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що, спец. Здійснювати елімінацію; видаляти, вилучати. Навіть “гіпотетична” система максимальної повноти й комплексності інформації не елімінує ризики на момент прийняття рішень стосовно безпеки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. елімінувати — УСУВА́ТИ кого (так чи інакше позбавлятися когось), ПОЗБУВА́ТИСЯ, ВІДСТОРОНЯ́ТИ, ВІДСТОРО́НЮВАТИ, УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ЕЛІМІНУВА́ТИ книжн.; ПРИБИРА́ТИ розм. (відсилати під якимсь приводом); ЗВІЛЬНЯ́ТИ, ЗНІМА́ТИ, СПИХА́ТИ розм., ВИГАНЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови