жигало
Залізний дріт, яким випалюються візерунки на дереві [XIII]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жигало — жига́ло іменник середнього роду залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві Орфографічний словник української мови
- жигало — -а, с. Залізний стрижень для пропалювання дірок у дереві, для випікання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жигало — ЖИГА́ЛО, а, с. Залізний стрижень для пропалювання дірок в дереві, для випікання чого-небудь. Петро не поступився місцем і не підніс йому розпеченого жигала до цигарки (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 126); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- жигало — Жигало, -ла с. Желѣзный прутъ для прожиганія отверстій въ деревѣ. А він як роспече житло, так і штрика у вічі. Запаливсь купець, немов його жигалом шпигнули. Чуб. II. 666. ум. жигальце. Словник української мови Грінченка