загар
Зага́р:
За́гар:
— кіпоть [18]
— чад [45;XIX] Як чоловік, що кілька годин пробув у хаті, повній зарази, вийшовши надвір, не зможе ясно бачити окружаючих предметів: все вони, здається, перелітають-перемигують поперед його очима, і він ніяк не годен твердо вдивитися в одно місце; так і в нашій галицькій душній атмосфері нелегко чоловікові, задуреному загаром вузькоглядства та дитинячих пересудів, і ясно вхопити яку-небудь, хоч би й свою власну думку і йти за нею до послідніх її консеквенцій [XIX]
— чад [III]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загар — зага́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- загар — див. гущавина Словник синонімів Вусика
- загар — -у, ч. 1》 Золотисто-коричневий або темний колір, якого набуває біла шкіра людини під дією сонячного проміння; засмага, засмаглість. 2》 діал. Кіпоть. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загар — (сонця) смага, засмага Словник чужослів Павло Штепа
- загар — ЗАСМА́ГА (золотисто-коричневий або темний колір шкіри від тривалого перебування на сонці й вітрі), ЗАГА́Р, СМА́ГА́, ПРИ́ГАР діал., ПРИГА́РА діал. — А ви хоч і схудли, але вигляд наче бадьоріший. Та й засмага у вас чудова. Справжній циган (З. Словник синонімів української мови
- загар — ЗАГА́Р, у, ч. 1. Золотисто-коричневий або темний колір, якого набуває біла шкіра людини під дією сонячного проміння; засмага, засмаглість. Він був обвітрений і загорілий.. Біла сорочка.. ще більше відтіняла загар (Шиян, Баланда. Словник української мови в 11 томах