заповітрений
Запові́трений:
— заражений (недугою) [I]
— заражений хворобою [VI,VII]
— заражений [23;II,IV,V,IX]
— неспокійний [XIX] Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заповітрений — -а, -е, діал. 1》 Заражений. || у знач. ім. заповітрений, -ного, ч. Хворий на чуму. 2》 Наповнений поганим запахом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заповітрений — запові́трений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- заповітрений — ЗАПОВІ́ТРЕНИЙ, а, е, діал. 1. Заражений; // у знач. ім. запові́трений, ного, ч. Хворий на чуму. Він бачив, що всі поглядають на нього косо і стороняться від нього, мов від заповітреного (Фр., І, 1955, 155). 2. Наповнений поганим запахом. Словник української мови в 11 томах