1. Великий тлумачний словник сучасної мови

заповітрений

запові́трений

-а, -е, діал.

1》 Заражений.

|| у знач. ім. заповітрений, -ного, ч. Хворий на чуму.

2》 Наповнений поганим запахом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповітрений — Запові́трений: — заражений (недугою) [I] — заражений хворобою [VI,VII] — заражений [23;II,IV,V,IX] — неспокійний [XIX] Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. заповітрений — запові́трений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  3. заповітрений — ЗАПОВІ́ТРЕНИЙ, а, е, діал. 1. Заражений; // у знач. ім. запові́трений, ного, ч. Хворий на чуму. Він бачив, що всі поглядають на нього косо і стороняться від нього, мов від заповітреного (Фр., І, 1955, 155). 2. Наповнений поганим запахом. Словник української мови в 11 томах