заповітний
запові́тний
-а, -е.
1》 Найдорожчий для кого-небудь у зв'язку з його задумами, спогадами і т. ін.
|| Який дуже ціниться, бережеться.
|| Таємний, прихований (про думки, мрії).
|| До якого прагнуть, про якого мріють.
|| Улюблений.
2》 Пов'язаний з якоюсь пам'ятною подією.
3》 Стос. до заповіту.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заповітний — (- бажання) омріяний, вимріяний, виношений у серці; (- річ) найдорожчий, найцінніший, ур. священний; (- мрії) таємний, потаємний, прихований; (день) довгожданий, очікуваний. Словник синонімів Караванського
- заповітний — [запоув’ітнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- заповітний — запові́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- заповітний — ДОРОГИ́Й (який викликає високі почуття, близький серцю, необхідний), МИ́ЛИЙ, РІ́ДНИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЗАПОВІ́ТНИЙ, ЗАВІ́ТНИЙ рідше, ДОРОГОЦІ́ННИЙ підсил., СВЯЩЕ́ННИЙ підсил., СВЯТИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
- заповітний — ЗАПОВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Найдорожчий для кого-небудь у зв’язку з його задумами, спогадами і т. ін. Коли ми вимовляємо слова — Пушкін і Шевченко, то називаємо імена людей... Словник української мови в 11 томах