заповітний

запові́тний

[запоув’ітнией]

м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заповітний — (- бажання) омріяний, вимріяний, виношений у серці; (- річ) найдорожчий, найцінніший, ур. священний; (- мрії) таємний, потаємний, прихований; (день) довгожданий, очікуваний. Словник синонімів Караванського
  2. заповітний — -а, -е. 1》 Найдорожчий для кого-небудь у зв'язку з його задумами, спогадами і т. ін. || Який дуже ціниться, бережеться. || Таємний, прихований (про думки, мрії). || До якого прагнуть, про якого мріють. || Улюблений. 2》 Пов'язаний з якоюсь пам'ятною подією. 3》 Стос. до заповіту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заповітний — запові́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. заповітний — ДОРОГИ́Й (який викликає високі почуття, близький серцю, необхідний), МИ́ЛИЙ, РІ́ДНИЙ, ЛЮ́БИЙ, ЗАПОВІ́ТНИЙ, ЗАВІ́ТНИЙ рідше, ДОРОГОЦІ́ННИЙ підсил., СВЯЩЕ́ННИЙ підсил., СВЯТИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
  5. заповітний — ЗАПОВІ́ТНИЙ, а, е. 1. Найдорожчий для кого-небудь у зв’язку з його задумами, спогадами і т. ін. Коли ми вимовляємо слова — Пушкін і Шевченко, то називаємо імена людей... Словник української мови в 11 томах