кобеля

Кобе́ля:

— великий кошіль [16]

— кошик із рогозу [21;2;XIII]

— кошик [22;II,VIII,XII]

— лозовий кошик [V]

Кобеля .у тексті, ковбеля В поясненнях — плетений з сітнику кошіль, кошик — пояснюється зате як «риба-піскар» (531). [MО,IV]

Кобеля — подовгастий селянський кошик, сплетений з сітнику. Так її викладає словник Желехівського (І, 353): «Kober, Lüschke, länglicher Handkorb aus Binse geflochten». Словник Грінченка (II, 258) пояснює її як: 1) корзина; 2) сумка, котомка, а для редакції це «лозовий кошик» (483), тобто кошик, який у Галичині, залежно від форми і призначення, називається кошем, кошиком, опавкою і ніколи з кобелею не змішується. [MО,V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кобеля — кобе́ля іменник жіночого роду кошик діал. Орфографічний словник української мови
  2. кобеля — -і, ж., діал. Лозовий кошик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кобеля — КОБЕ́ЛЯ, і, ж., діал. Лозовий кошик. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю (з народної пісні); Довгим рядом сиділи жінки, держачи на решетах, у кошах і кобелях на продаж яйця, масло, свіжі гриби, полотно, сім'я, курей, качок і інші такі гарні речі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. кобеля — кобе́ля плетена луб'яна торбина (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. кобеля — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал. Словник синонімів української мови
  6. кобеля — КОБЕ́ЛЯ, і, ж., діал. Лозовий кошик. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю (Сл. Гр.); Приходить сваток до нас на кватиру з кобелею в руці (Фр., IV, 1950, 275). Словник української мови в 11 томах
  7. кобеля — Кобе́ля, -лі ж. 1) Корзина. Вх. Зн. 26. Постав, мати, кобелю, де я мала постелю. Гол. 2) Сумка, котомка. Набірають калачів-гусочок в кобелі (торбинки) скільки спроможуть. О. 1862. IV. 30. 3) Рыболовный снарядъ, похожій на сак. Чигирин. у. Словник української мови Грінченка