1. Словник з творів Івана Франка

колиба

Коли́ба:

— гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів [2]

— городжена або вбита з дощок хатина в горах, якою здебільшого користуються чабани [21]

— збита з дощок вівчарська хата високо в горах, на полонині [V]

— збита з дощок нужденна хата (в горах: чабанська хатчина) [X]

— курінь у горах [24;IX]

— курінь, збитий з дощок (на гірських пасовиськах для чабанів) [14]

— курінь, збитий із дощок [51]

— курінь, хата в гірських пасовиськах для пастухів [VIII]

— хатина, городжена або збита з дощок (у горах для чабанів) [IV,XIII]

— хатина, городжена або збита з дощок (у горах у чабанів) [8;1]

— чабанський намет у горах [III]

— Колибу краще викласти як буда, будка, курінь для чабанів у полонинах, а не «хатина, городжена або збита з дощок (у горах для чабанів)» (353). Матеріалом для колиб є не тільки дошки, але й солома, колоди і т. д. Типи колиб різні — від буд до хлівів, але ніколи хатин. [MО,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колиба — коли́ба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. колиба — див. дім Словник синонімів Вусика
  3. колиба — -и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колиба — И, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. О світе! світе! Передсвіт заллє прозрілі шиби, і сонце піднесе в зеніт сон нашої колиби. (ЧТ:181). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. колиба — КОЛИ́БА, и, ж., розм. Традиційна гуцульська дерев'яна споруда з колод для відпочинку та ночівлі мисливців, чабанів і лісорубів, які надовго піднімалися в гори. Словник української мови у 20 томах
  6. колиба — Чабанський, рибацький, лісорубський курінь Словник застарілих та маловживаних слів
  7. колиба — ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НА розм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ЛІ́ПЛЯ́НКА діал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною); ГЛИ́НЯНКА розм. Словник синонімів української мови
  8. колиба — КОЛИ́БА, и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Мак., Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Воронько, Тепло.., 1959, 81). Словник української мови в 11 томах
  9. колиба — (укр.) Тимчасове житло чабанів і лісорубів у вигляді куреня, який звичайно виконувалось з кілків і гілок. Був поширений на Гуцульщині в Україні. Архітектура і монументальне мистецтво