колиба
КОЛИ́БА, и, ж., розм.
Традиційна гуцульська дерев'яна споруда з колод для відпочинку та ночівлі мисливців, чабанів і лісорубів, які надовго піднімалися в гори.
Ґонтарі ночували в тісній луб'яній колибі, зложеній тільки з даху, покладеного на скісних платвах, одним кінцем вбитих у землю, а з другого кінця підпертих стовпиками, із луб'яних також бокових причілків (І. Франко);
Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (О. Маковей);
На горбку зі сторони, що його гора ніби висадила з себе, ослоненім цілком густим віттям смерек, що тут розрослися, стоїть, а радше заховалась під ними мала хатина-колиба (О. Кобилянська);
Ватра чаділа, дим не встигав викочуватись через дірку в даху колиби й хмарою висів (С. Скляренко);
Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (П. Воронько);
Там, у лісі, можна буде зробити з гілля колибу – все-таки не під голим небом (Р. Іваничук);
// Така споруда для проживання туристів та відпочивальників.
У нашому комплексі всі колиби самобутні, їхній зруб виготовлено без жодного цвяха – зі смереки, спеціально привезеної з Карпат (з мови реклами).
Значення в інших словниках
- колиба — Коли́ба: — гірська хатина, городжена або збита із дощок, переважно для чабанів [2] — городжена або вбита з дощок хатина в горах, якою здебільшого користуються чабани [21] — збита з дощок вівчарська хата високо в горах... Словник з творів Івана Франка
- колиба — коли́ба іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- колиба — див. дім Словник синонімів Вусика
- колиба — -и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- колиба — И, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. О світе! світе! Передсвіт заллє прозрілі шиби, і сонце піднесе в зеніт сон нашої колиби. (ЧТ:181). Словник поетичної мови Василя Стуса
- колиба — Чабанський, рибацький, лісорубський курінь Словник застарілих та маловживаних слів
- колиба — ХА́ТА (сільська житлова будівля, звичайно одноповерхова); ХАТИ́НА, ХАТЧИ́НА розм. (перев. невелика); МА́ЗАНКА, ХВОРОСТЯ́НКА, ЛІ́ПЛЯ́НКА діал. (зроблена з глини, сирцевої цегли або хмизу, обмазаного глиною); ГЛИ́НЯНКА розм. Словник синонімів української мови
- колиба — КОЛИ́БА, и, ж., діал. Житло чабанів і лісорубів. Сплять в кошарі вівці на горі, а в колибі чорні вівчарі (Мак., Вибр., 1954, 383); Сплять лісоруби в колибі, Сняться їм сни прості (Воронько, Тепло.., 1959, 81). Словник української мови в 11 томах
- колиба — (укр.) Тимчасове житло чабанів і лісорубів у вигляді куреня, який звичайно виконувалось з кілків і гілок. Був поширений на Гуцульщині в Україні. Архітектура і монументальне мистецтво