коливальний

КОЛИВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до коливання (у 1 знач.); який коливає, породжує коливання, пов'язаний із коливаннями.

У природі й техніці майже на кожному кроці ми зустрічаємося з явищами, які мають коливальний характер (з наук.-попул. літ.);

Розглянемо питання про роботу сили тертя і перетворення енергії впорядкованого коливального руху осцилятора на теплову енергію навколишнього середовища (з навч. літ.);

Фізична основа роботи годинника – коливальний процес із фіксованим періодом коливань (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коливальний — колива́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коливальний — -а, -е. Стос. до коливання (у 1 знач.). Коливальний контур. Коливальні процеси — періодичні (або неперіодичні) зміни в будьякій системі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коливальний — КОЛИВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до коливання (у 1 знач.). При обертанні грамофонної пластинки голка приходить у коливальний рух (Осн. радіотехн., 1957, 85); Коливальний контур. Словник української мови в 11 томах