1. Великий тлумачний словник сучасної мови

коливальний

колива́льний

-а, -е.

Стос. до коливання (у 1 знач.). Коливальний контур.

Коливальні процеси — періодичні (або неперіодичні) зміни в будьякій системі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коливальний — колива́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коливальний — КОЛИВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до коливання (у 1 знач.); який коливає, породжує коливання, пов'язаний із коливаннями. У природі й техніці майже на кожному кроці ми зустрічаємося з явищами, які мають коливальний характер (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. коливальний — КОЛИВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до коливання (у 1 знач.). При обертанні грамофонної пластинки голка приходить у коливальний рух (Осн. радіотехн., 1957, 85); Коливальний контур. Словник української мови в 11 томах