компендій
Компе́ндія, компе́ндій:
— короткий, стислий виклад основних положень [18]
— стислий виклад якоїсь думки, дослідження [29]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- компендій — компе́ндій іменник чоловічого роду стислий виклад основних положень якої-небудь науки, результатів дослідження) книжн., рідко Орфографічний словник української мови
- компендій — -я, ч. Те саме, що компендіум. Великий тлумачний словник сучасної мови
- компендій — Підручник, довідник, див. конспект, резюме Словник чужослів Павло Штепа
- компендій — КОМПЕ́НДІЙ, ю, ч., книжн., заст. Те саме, що компе́ндіум. Перша систематична проба історії німецької літератури Гагена і Бішинга – досить сухий компендій біографічних та бібліографічних дат (І. Словник української мови у 20 томах
- компендій — компе́ндій, компе́ндіум (від лат. compendium – скорочення) стислий виклад основних положень якоїсь науки, дослідження. Словник іншомовних слів Мельничука
- компендій — Компе́ндій, -дія; -дії, -діїв і компе́ндіюм, -ма (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- компендій — КОМПЕ́НДІЙ, ю, ч., книжн., заст. Те саме, що компе́ндіум. Перша систематична проба історії німецької літератури Гагена і Бішінга — досить сухий компендій біографічних та бібліографічних дат (Фр., XVI, 1955, 389). Словник української мови в 11 томах