кошниця
Кі́шниця, кошни́ця:
— плетений хлівець [21]
— тут: кошель, корзина [52]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошниця — ко́шниця іменник жіночого роду повітка з лози, куди зсипають кукурудзу в кочанах діал. Орфографічний словник української мови
- кошниця — -і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошниця — КО́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Параскіца влізла в кошницю, яку .. наполовину виповняли качани (М. Коцюбинський); Проти стодоли – комора, за коморою кошниця на кукурудзу (В. Словник української мови у 20 томах
- кошниця — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал. Словник синонімів української мови
- кошниця — КО́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Параскіца влізла в кошницю, яку.. наполовину виповняли качани (Коцюб., І, 1955, 269); Проти стодоли — комора, за коморою кошниця на кукурудзу (Гжипький, У світ.., 1960, 15). Словник української мови в 11 томах
- кошниця — (укр.) Господарська будівля для зберігання качанів кукурудзи в селянській садибі. Кругла або овальна у плані, з плетеними з лози чи лощини стінами, вона завершувалась спертим на стояки солом'яним або ґонтовим дашком із значним виносом стріхи. Архітектура і монументальне мистецтво
- кошниця — Ко́шниця, -ці ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62. Словник української мови Грінченка