кошниця

Значення в інших словниках

1. кошниця — Кі́шниця, кошни́ця: — плетений хлівець [21] — тут: кошель, корзина [52] Словник з творів Івана Франка
2. кошниця — ко́шниця іменник жіночого роду повітка з лози, куди зсипають кукурудзу в кочанах діал. Орфографічний словник української мови
3. кошниця — -і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кошниця — КО́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Параскіца влізла в кошницю, яку .. наполовину виповняли качани (М. Коцюбинський); Проти стодоли – комора, за коморою кошниця на кукурудзу (В. Словник української мови у 20 томах
5. кошниця — ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал. Словник синонімів української мови
6. кошниця — (укр.) Господарська будівля для зберігання качанів кукурудзи в селянській садибі. Кругла або овальна у плані, з плетеними з лози чи лощини стінами, вона завершувалась спертим на стояки солом'яним або ґонтовим дашком із значним виносом стріхи. Архітектура і монументальне мистецтво
7. кошниця — Ко́шниця, -ці ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62. Словник української мови Грінченка