1. Словник синонімів української мови

кошниця

ПОВІ́ТКА (невелике господарське приміщення, нерідко у вигляді покрівлі на опорах, перев. для зберігання сільськогосподарського реманенту, дров тощо), ПОВІТЧИ́НА розм., ПОВІ́ТЬ діал., ШО́ПА діал., ШОПЧИ́НА діал., КОЛЕ́ШНЯ діал.; СІННИК (для зберігання сіна); ОБОРІ́Г, ПІ́ДРІ (ПІ́ДРЯ) діал. (на чотирьох стовпах для зберігання сіна, збіжжя); ДРОВІ́ТНЯ розм. (для дров); КО́ШНИЦЯ діал. (оплетена лозою, для зберігання кукурудзи в качанах). Цілий день літній в повітці у яслах.. лежав я та плакав (Т. Осьмачка); На току, біля хати, з повітчини викотили віялку (А. Головко); Батько був на горищі, мати — в повіті (Словник Б. Грінченка); Господар з-під шопи витяг плуг, виніс ярмо (І. Франко); Визирала вона (хатина) з-поміж кущів ліщини, немов якась шопчина або кошара для овець (Юліан Опільський); Найгірше не любив він отих цокотух-сусідок, що.. лазять по нишпорках та по підрях у чужому хазяйстві (Дніпрова Чайка); Десь-не-десь виткнеться хата на горбі, оборіг якийсь або колешня (Г. Хоткевич); Розшукав (Гриць) у дровітні дерев'яну легеньку лопату (Ю. Збанацький); Параскіца влізла в кошницю, яку, замість кукурудзи, наполовину виповняли качани (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кошниця — Кі́шниця, кошни́ця: — плетений хлівець [21] — тут: кошель, корзина [52] Словник з творів Івана Франка
  2. кошниця — ко́шниця іменник жіночого роду повітка з лози, куди зсипають кукурудзу в кочанах діал. Орфографічний словник української мови
  3. кошниця — -і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кошниця — КО́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Параскіца влізла в кошницю, яку .. наполовину виповняли качани (М. Коцюбинський); Проти стодоли – комора, за коморою кошниця на кукурудзу (В. Словник української мови у 20 томах
  5. кошниця — КО́ШНИЦЯ, і, ж., діал. Висока й вузька повітка, виплетена з лози, куди зсипають кукурудзу в качанах. Параскіца влізла в кошницю, яку.. наполовину виповняли качани (Коцюб., І, 1955, 269); Проти стодоли — комора, за коморою кошниця на кукурудзу (Гжипький, У світ.., 1960, 15). Словник української мови в 11 томах
  6. кошниця — (укр.) Господарська будівля для зберігання качанів кукурудзи в селянській садибі. Кругла або овальна у плані, з плетеними з лози чи лощини стінами, вона завершувалась спертим на стояки солом'яним або ґонтовим дашком із значним виносом стріхи. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. кошниця — Ко́шниця, -ці ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62. Словник української мови Грінченка