лайно

Ла́йно:

— гній [13]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лайно — лайно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. лайно — -а, с. 1》 Кал, послід, гній. 2》 Вживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лайно — ЛАЙНО́, а́, с., лайл. 1. Кал людини, тварини; екскременти. А за знаряддя виробництва золотареві правило таке ж довге пужално з привязаним на кінці відром, яким він вигрібав лайно із відходків (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. лайно — лайно́: ●щоб ти сі лайно́м вдави́в, а дощівкою захлину́в (проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. лайно — Лайно́, -на́ с. Калъ, пометъ, навозъ. Але з тебе й зух, зараз і осів, як лайно. Подольск. г. Словник української мови Грінченка