лайно
лайно́
-а, с.
1》 Кал, послід, гній.
2》 Вживається як лайливе слово.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лайно — Ла́йно: — гній [13] Словник з творів Івана Франка
- лайно — лайно́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- лайно — ЛАЙНО́, а́, с., лайл. 1. Кал людини, тварини; екскременти. А за знаряддя виробництва золотареві правило таке ж довге пужално з привязаним на кінці відром, яким він вигрібав лайно із відходків (Б. Словник української мови у 20 томах
- лайно — лайно́: ●щоб ти сі лайно́м вдави́в, а дощівкою захлину́в (проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- лайно — Лайно́, -на́ с. Калъ, пометъ, навозъ. Але з тебе й зух, зараз і осів, як лайно. Подольск. г. Словник української мови Грінченка