1. Словник з творів Івана Франка

маєстат

Маєста́т, маєстати́чний:

Маєста́т:

— велич [51]

— велич, величний [21;XI]

— велич, величчя [13;47]

— величність [25;11]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маєстат — маєста́т іменник чоловічого роду велич діал. Орфографічний словник української мови
  2. маєстат — г., величність, велич. Словник синонімів Караванського
  3. маєстат — -у, ч., зах. Велич, величчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. маєстат — МАЄСТА́Т, у, ч., зах. Велич, величчя. А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (І. Франко); [Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
  5. маєстат — Трон; монарх; велич, величний, величність Словник застарілих та маловживаних слів
  6. маєстат — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові.. Словник синонімів української мови
  7. маєстат — Маєста́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. маєстат — МАЄСТА́Т, у, ч., зах. Велич, величчя. А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (Фр., VII, 1951, 149); [Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Л. Укр., II, 1951, 531). Словник української мови в 11 томах