маєстат

Значення в інших словниках

1. маєстат — Маєста́т, маєстати́чний: Маєста́т: — велич [51] — велич, величний [21;XI] — велич, величчя [13;47] — величність [25;11] Словник з творів Івана Франка
2. маєстат — маєста́т іменник чоловічого роду велич діал. Орфографічний словник української мови
3. маєстат — г., величність, велич. Словник синонімів Караванського
4. маєстат — -у, ч., зах. Велич, величчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. маєстат — МАЄСТА́Т, у, ч., зах. Велич, величчя. А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (І. Франко); [Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Леся Українка);... Словник української мови у 20 томах
6. маєстат — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові.. Словник синонімів української мови
7. маєстат — Маєста́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. маєстат — МАЄСТА́Т, у, ч., зах. Велич, величчя. А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (Фр., VII, 1951, 149); [Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Л. Укр., II, 1951, 531). Словник української мови в 11 томах