маєстат
МАЄСТА́Т, у, ч., зах.
Велич, величчя.
А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (І. Франко);
[Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Леся Українка);
– Тебе хтось образив? Принизив твою султанську гідність? – Вона тихо засміялася. Аби ж то! Яка то дрібниця – образа гідності чи маєстату (П. Загребельний);
Так само, як в іконографії від четвертого століття зачинають Христа представляти яко Царя Слави на престолі маєстату, так само зі свободою Церкви розливається на цілий світ втішна слава Божого маєстату, пізнаного і признаного людьми (з рел.-церк. літ.);
Старшокласники та студенти порадували присутніх неординарним виконанням творів Миколи Вінграновського на конкурсі “Маєстат слова” (з газ.).
Значення в інших словниках
- маєстат — Маєста́т, маєстати́чний: Маєста́т: — велич [51] — велич, величний [21;XI] — велич, величчя [13;47] — величність [25;11] Словник з творів Івана Франка
- маєстат — маєста́т іменник чоловічого роду велич діал. Орфографічний словник української мови
- маєстат — г., величність, велич. Словник синонімів Караванського
- маєстат — -у, ч., зах. Велич, величчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- маєстат — Трон; монарх; велич, величний, величність Словник застарілих та маловживаних слів
- маєстат — ВЕ́ЛИЧ (повнота видатних, надзвичайних рис, особливостей когось, чогось великого, могутнього, які викликають подив, повагу), ВЕЛИ́ЧЧЯ, ВЕЛИ́ЧНІСТЬ, ВЕЛИЧА́ВІСТЬ, ВИСО́КІСТЬ, МАЄСТА́Т зах. Одвічну вашу (гру) велич і красу.. на береги Дніпрові.. Словник синонімів української мови
- маєстат — Маєста́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- маєстат — МАЄСТА́Т, у, ч., зах. Велич, величчя. А сонце звільна, велично і супокійно виринало в своїм маєстаті (Фр., VII, 1951, 149); [Голос покликача:] Оскаржений, що сам себе зве Парвус, образив тяжко маєстат святині і через те утратив право слова (Л. Укр., II, 1951, 531). Словник української мови в 11 томах