1. Словник з творів Івана Франка

млака

Мокра сіножать [VI,VII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. млака — мла́ка іменник жіночого роду трясовина діал. Орфографічний словник української мови
  2. млака — див. болото Словник синонімів Вусика
  3. млака — -и, ж., зах. Заболочена низина; трясовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. млака — МЛА́КА, и, ж., діал. Заболочена низина; трясовина. Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Святочний спокій царював над понурими волинськими млаками (Мирослав Ірчан). Словник української мови у 20 томах
  5. млака — ДРАГОВИНА́ (ДРЯГОВИНА́) (грузьке, багнисте місце), ДРАГВА́ рідше, ГРУЖА́ВИНА розм., МЛА́КА діал., ЦМОКО́ВИНА діал., КАЛАБА́ТИНА діал. Поїзд поминув якусь річку і йшов крізь невисохлу ще від весняної поводі драговину (Л. Смілянський); (Лукаш:) Пробі! гину!... Словник синонімів української мови
  6. млака — МЛА́КА, и, ж., діал. Заболочена низина; трясовина. Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Кобр., Вибр., 1954, 186); Святочний спокій царював над понурими волинськими млаками (Ірчан, II, 1958, 59). Словник української мови в 11 томах
  7. млака — Млака, -ки ж. Топь, трясина. Вилетіло потя з лісу та сім на млаку. Гол. II. 782. ум. млачка. Он где мій милований там долі млачками. Гол. II. 411. Словник української мови Грінченка