нормальний
Норма́льний:
— нормальна школа: початкова школа; нормальний клас: клас початкової школи; після 4 класу йшли до середньої школи [V]
— Норма́льна шко́ла: міська чотирикласна школа [46-1;46-2]
— нормальна школа: початкова школа [VI]
— Норма́льна школа: початкові школи в містах Галичини за Австро-угорського панування [47]
— нормальні класи: класи початкової школи [IV]
— нормальна школа: нормальними в колишній Галичині називалися початкові школи по містах [I]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нормальний — норма́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- нормальний — Звичайний, не збочений, не схиблений; (психічно) здоровий. Словник синонімів Караванського
- нормальний — [нормал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- нормальний — -а, -е. 1》 Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Нормальна вартість — еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нормальний — Звичайний, звиклий, природний .усталений, щоденний, нормальний Словник чужослів Павло Штепа
- нормальний — НОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Він хотів одного: якось налагодити нормальні стосунки з тими, від кого залежала спокійна робота інституту (Н. Словник української мови у 20 томах
- нормальний — норма́льний (від лат. normalis – прямолінійний) правильний, природний, відповідний до норми. Словник іншомовних слів Мельничука
- нормальний — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Словник синонімів української мови
- нормальний — Норма́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нормальний — НОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Словник української мови в 11 томах