нормальний

норма́льний

-а, -е.

1》 Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний.

Нормальна вартість — еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку.

Нормальна ціна — ціна, що встановлюється в результаті довготривалого процесу зростання еластичності пропозиції.

Нормальне прискорення фіз. — складова прискорення тіла під час його криволінійного руху, напрямлена по радіусу до центра кривизни траєкторії; доцентрове прискорення.

Нормальний прибуток — а) рівень прибутку на вкладений капітал, що його можна було б отримати, якби капітал був використаний найпростішим способом, тобто представлений у вигляді позики, оренди; б) рівень прибутку, достатній для підтримки виробництва та продажу товару.

Нормальний ринок — ринок, на якому різниця в майбутніх та поточних цінах здатна покрити витрати на зберігання товару за період між теперішнім і майбутнім.

Нормальний товар — товар, попит на який зростає при зростанні доходів споживача.

Нормальні школи — в деяких країнах – навчальні педагогічні заклади, які готують учителів для початкових шкіл.

2》 Психічно здоровий.

3》 мат. Прикм. до нормаль.

Нормальний переріз — лінія перерізу поверхні площиною, що проходить через нормаль до цієї поверхні.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормальний — Норма́льний: — нормальна школа: початкова школа; нормальний клас: клас початкової школи; після 4 класу йшли до середньої школи [V] — Норма́льна шко́ла: міська чотирикласна школа [46-1;46-2] — нормальна школа: початкова школа [VI] — Норма́льна школа... Словник з творів Івана Франка
  2. нормальний — норма́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нормальний — Звичайний, не збочений, не схиблений; (психічно) здоровий. Словник синонімів Караванського
  4. нормальний — [нормал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. нормальний — Звичайний, звиклий, природний .усталений, щоденний, нормальний Словник чужослів Павло Штепа
  6. нормальний — НОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Він хотів одного: якось налагодити нормальні стосунки з тими, від кого залежала спокійна робота інституту (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. нормальний — норма́льний (від лат. normalis – прямолінійний) правильний, природний, відповідний до норми. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. нормальний — ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Словник синонімів української мови
  9. нормальний — Норма́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нормальний — НОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Словник української мови в 11 томах