1. Словник синонімів української мови

нормальний

ЗВИЧА́ЙНИЙ (який нічим не виділяється серед інших, нічим не примітний), НОРМА́ЛЬНИЙ, РЯДОВИ́Й, ПРО́СТИ́Й, ПЕРЕСІ́ЧНИЙ, ПРОЗАЇ́ЧНИЙ, АБИ́ЯКИЙ рідше, ОРДИНА́РНИЙ книжн., УЗУА́ЛЬНИЙ книжн., ОБИЧА́ЙНИЙ заст., РОЗХО́ЖИЙ заст. Походжаючи під осокорами, знічев'я озирала (дівчина) пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах, живе своїми неквапливими буднями (О. Гончар); Рядові донецькі люди, Ви тепер помітні всюди, Бо звелися від глибин До небачених вершин (М. Упеник); Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі (М. Стельмах); Тепер він був у буденному одязі, без краватки — пересічний молодик (Є. Куртяк); Живих.. побачив у кутку літнього капітана, коротко підстриженого, з дуже звичайною, прозаїчною зовнішністю (І. Ле і О. Левада); — Ви не думайте, що я абиякий чоловік, я чоловік значний на селі і в громаді маю великий голос (С. Васильченко); Професія Баркова була досить ординарна — театральний художник-декоратор (В. Собко); Нема в його лиці нічого, опріч обичайного суму та моці (Марко Вовчок); Розхожа логіка. — Пор. 3. буде́нний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нормальний — Норма́льний: — нормальна школа: початкова школа; нормальний клас: клас початкової школи; після 4 класу йшли до середньої школи [V] — Норма́льна шко́ла: міська чотирикласна школа [46-1;46-2] — нормальна школа: початкова школа [VI] — Норма́льна школа... Словник з творів Івана Франка
  2. нормальний — норма́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нормальний — Звичайний, не збочений, не схиблений; (психічно) здоровий. Словник синонімів Караванського
  4. нормальний — [нормал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. нормальний — -а, -е. 1》 Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Нормальна вартість — еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нормальний — Звичайний, звиклий, природний .усталений, щоденний, нормальний Словник чужослів Павло Штепа
  7. нормальний — НОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Він хотів одного: якось налагодити нормальні стосунки з тими, від кого залежала спокійна робота інституту (Н. Словник української мови у 20 томах
  8. нормальний — норма́льний (від лат. normalis – прямолінійний) правильний, природний, відповідний до норми. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. нормальний — Норма́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нормальний — НОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який не має відхилень від норми; який відповідає загальноприйнятим нормам, установленим вимогам і т. ін.; звичайний. Словник української мови в 11 томах