огнищанин

Огнища́нин:

— хазяїн [2;XIII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огнищанин — огнища́нин іменник чоловічого роду, істота головний управитель князівського маєтку іст. Орфографічний словник української мови
  2. огнищанин — -а, ч. 1》 іст.У Київській Русі 10-12 ст. – головний управитель князівських маєтків. 2》 зах. Хазяїн, господар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. огнищанин — ОГНИЩА́НИН, а, ч., іст. У Давній Русі Х-ХІІ ст. — головний управитель князівських маєтків. Не злякалися міщани, Як половці надтягли; Самі старші огнищани Заборола облягли (Фр. Словник української мови в 11 томах