офіціаліст
Службовець [II]
Офіціалі́ст:
— панський службовець (писар, економ, управитель) [VI]
— постійний службовець у поміщицьких маєтках (економ, лісничий, агроном, технік, судовий чиновник) [44-2]
— службовець [19]
— службовець в приватному маєтку, службовець низького чину [47]
— службовець поміщицького маєтку [46-1;46-2]
— службовець у панському маєтку: економ, гуральник, писар тощо [1]
— службовець у поміщицьких маєтках (економ, лісничий, контролер лісів, агроном, ветеринар, технік; чиновник, зокрема в суді) [44-1]
— службовець, в панському маєтку: економ, гуральник, писар і т. д [X]
— службовець, економ у панському маєтку, дрібний чиновник [21]
— службовець [III,IV]
— тут: чиновник [XIX] Але піддані товстецькі, привикші до неспокоїв і непослуху, по двох місяцях за почином Головача вислали до губернії жалобу, в котрій узнають вправді заключену з домінією угоду, а тільки жалуються на офіціалістів , котрі їх б'ють і збороняють їм вступу в ліс [XIX]
— чиновник, що працював у панів (писар, економ, управитель) [VII]
Значення в інших словниках
- офіціаліст — офіціалі́ст іменник чоловічого роду, істота службовець у приватному маєтку арх. Орфографічний словник української мови
- офіціаліст — -а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіціаліст — ОФІЦІАЛІ́СТ, а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку. В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, – панська примха, для розваги офіціалістів, їх дочок і синів та писарів (І. Словник української мови у 20 томах
- офіціаліст — ОФІЦІАЛІ́СТ, а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку. В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, — панська примха, для розваги офіціалістів, їх дочок і синів та писарів (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах