офіціаліст
ОФІЦІАЛІ́СТ, а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку.
В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, — панська примха, для розваги офіціалістів, їх дочок і синів та писарів (Н.-Лев., II, 1956, 206);
За столом, крім міщан і козацької старшини, сиділо ще кілька офіціалістів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 77).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- офіціаліст — Службовець [II] Офіціалі́ст: — панський службовець (писар, економ, управитель) [VI] — постійний службовець у поміщицьких маєтках (економ, лісничий, агроном, технік, судовий чиновник) [44-2] — службовець [19] — службовець в приватному маєтку... Словник з творів Івана Франка
- офіціаліст — офіціалі́ст іменник чоловічого роду, істота службовець у приватному маєтку арх. Орфографічний словник української мови
- офіціаліст — -а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіціаліст — ОФІЦІАЛІ́СТ, а, ч., заст. Службовець в адміністрації приватного маєтку. В кінці вулиці стояв високий будинок; то був театр, – панська примха, для розваги офіціалістів, їх дочок і синів та писарів (І. Словник української мови у 20 томах