1. Словник з творів Івана Франка

пантрувати

Пантрува́ти:

— доглядати, пильнувати [I]

— доглядати, стежити, пильнувати [IV]

— пильно глядіти, стежити, підглядати [II]

— пильнувати, стежити, підглядати [9]

— чатувати, стерегти, стежити [51]

— пантрувати [14, с. 255] – “доглядати” [СБГ, ІІ, с. 39]; [ІЦ-2009]

пантрува́ти: присматрывать [ІФ,1890]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пантрувати — пантрува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пантрувати — <�пильно> дивитися; (за чим) стежити, слідкувати, спостерігати, р. пазити; (чогось) дотримувати; (чатувати) чигати на; (доглядати) пильнувати. Словник синонімів Караванського
  3. пантрувати — див. дивитися; стежити Словник синонімів Вусика
  4. пантрувати — -ую, -уєш, пантрити, -рю, -риш, недок., перех. і неперех., на кого – що, за ким – чим, із спол. щоб, аби і т. ін., розм. 1》 Дивитися пильно, уважно. || Стежити за ким-, чим-небудь, спостерігати щось або дотримуватись чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пантрувати — Ую, -уєш, недок., перех і неперех. 1. Дивитися пильно, уважно. 2. Доглядати кого-, що-небудь, дбати про когось. Внизу вода струмує і закипає небо угорі, де раптом заяріло три зорі. Котра ж із них на мій кінець пантрує? (ЧТ:153). Словник поетичної мови Василя Стуса
  6. пантрувати — ПАНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, на кого – що, за ким – чим, із спол. щоб, аби і т. ін., розм. 1. Дивитися пильно, уважно. Стоїть бідне хлопченя, На вогонь пантрує (С. Словник української мови у 20 томах
  7. пантрувати — пантрува́ти уважно стежити, пильнувати (м, ср, ст): Далеко збоку стояли ті цікаві, що мали лишитися і пантрувати за порядком в казармах (Шухевич) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пантрувати — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. пантрувати — Пантрува́ти, -ру́ю, -ру́єш кого, чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пантрувати — ПАНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., на кого — що, за ким-чим, із спол. щоб, аби і т. ін., розм. 1. Дивитися пильно, уважно. Стоїть бідне хлопченя, На вогонь пантрує (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
  11. пантрувати — Пантрува́ти, -ру́ю, -єш гл. Смотрѣть, присматривать, высматривать; заботиться о чемъ. Не п'є меду, чайки лічить, по морю пантрує. Мет. 374. А цісарської служби було пантрую, як ока в голові. Федьк. Мотря... дітей пантрує й годує. Мир. ХРВ. 126. Пантрували огнища. Грин. II. 182 — 183. Словник української мови Грінченка