1. Словник з творів Івана Франка

повів

Подув [в поясненнях помилково "подив"] [V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повів — по́вів іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. повів — (вітру) подув, подих, подмух, повівання, р. порух, о. хух, поет. вітровіння; (м'яти) запах, дух, пахощі; П.(таланту) ознака, прикмета, (ідей) віяння. Словник синонімів Караванського
  3. повів — -у, ч. 1》 Порив вітру; подув. || Запах, пахощі, дух чого-небудь. || Свідчення, прикмета наближення, настання чого-небудь, ознака чогось. 2》 перен. Те саме, що віяння 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. повів — ПО́ВІВ, у, ч. 1. Порив вітру; подув. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци (М. Коцюбинський); Приносив той по́вів до міста з глибини долини – пахощі лісу, лугу, поля, сіна (О. Словник української мови у 20 томах
  5. повів — ЗА́ПАХ (властивість речовин діяти на органи нюху і сприйматися ними), ПО́ВІВ, ПО́ДИХ, ДУХ розм., ПАХ розм., поет.; ЧАД (міцний, густий запах); ПРИ́ПАХ розм. (легкий запах); НАСТІ́Й (стійкий); ДУШО́К розм., ЗАПАШО́К розм. (перев. неприємний припах). Словник синонімів української мови
  6. повів — ПО́ВІВ, у, ч. 1. Порив вітру; подув. Лиш інколи, коли сильніший повів вітру відносив набік куряву, видко було оддалік дві каруци (Коцюб., І, 1955, 188); Приносив той по́вів до міста з глибини долини — пахощі лісу, лугу, поля, сіна (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах