полумацьок

Міра сипких тіл, з півчетверика [II]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полумацьок — -цька, ч., заст. В Україні у 17-19 ст. – міра ваги сипких тіл, що дорівнювала близько 31 кілограма. || Низька й широка, подібна до миски, посудина, що має таку міру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полумацьок — полу́мацьок іменник чоловічого роду міра ваги; посудина арх. Орфографічний словник української мови
  3. полумацьок — ПОЛУ́МАЦЬОК, цька, ч., заст. В Україні у XVII–XIX ст. – міра ваги сипких тіл, що дорівнювала близько 31 кілограма; // Низька широка, подібна до миски, посудина, що має таку міру. Давав полумацьок вівса (Сл. Б. Грінченка); * У порівн. Бідні були дівчата. Словник української мови у 20 томах
  4. полумацьок — ПОЛУ́МАЦЬОК, цька, ч., заст. На Україні у XVII — XIX ст. — міра ваги сипких тіл, що дорівнювала близько 31 кілограма; // Низька широка, подібна до миски, посудина, що має таку міру. Давав полумацьок вівса (Сл. Гр.); *У порівн. Бідні були дівчата. Без.. Словник української мови в 11 томах
  5. полумацьок — Полумацьок, -цька м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. О. 30743 гектол. Давав полумацьок вівса. МУЕ. III. 58. Словник української мови Грінченка