1. Словник з творів Івана Франка

пушка

Пу́шка:

— бляшана або дерев'яна банка [XII]

— бляшанка [9]

— пістолет [42]

— подовгаста бляшана скринька [IV]

— скринька [8;21;25,51]

— скринька, бляшанка [52]

— шкатулка, коробочка, пуделко [39]

— пу́шка ботанічна — коробка для збирання рослин та комах [24,IX]

— пушка баги: дрібка недокуреного тютюну [I]

— Пушка (польсь. puszka < чесь. puška < нім. Büchse) не є в контексті «подовгастою бляшаною скринькою» (537). Це копилка на гроші; «Але геть скрізь довкола протовплюються клерики з пушками, брязкаючи накиданими в них грішми» (270). [MО,IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пушка — пу́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пушка — Пу́шка. Бляшана банка. Специяльність в найліпшій росийскій каравановій гербаті в ориґінальних пакетах і пушках (Б., 1899, рекл.); Мід пчільний з цьвітів, найліпше десеровий, пушка 5 кільоґ. — за 7 корон 25 сотиків (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. пушка — див. дарохранильниця Словник церковно-обрядової термінології
  4. пушка — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що гармата. || ірон. Брати на пушку жарт. — обманювати кого-небудь. 2》 діал. Рушниця. 3》 діал. Металева банка, коробка. 4》 діал. Дрібка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пушка — 1. гармата, гарматка, гарматочка, див. гавбиця 2. це бляшанка хохл. (пушка) гармата Словник чужослів Павло Штепа
  6. пушка — ПУ́ШКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що гарма́та. Дванадцять пар пушок вперед себе одіслав [Хмельницький], А ще сам з города Чигрина рушав (з думи); Забув [Василь] увесь світ; хоч би йому тут з пушок палити, хоч би хто його не кликав, нічим би не вважив (Г. Словник української мови у 20 томах
  7. пушка — пу́шка коробка, банка (перев. металева)(ст): Під правим рам'ям щільно притискав закриту пушку, в якій у такт повільних кроків хлюпотіла гаряча кава (Нижанківський); Невисокий, сухорлявий, з вічно затурбованим, хоч і усміхненим лицем. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. пушка — И, ж. Вогнепальна зброя. У Штатах можна пушку звичайному громадянину носити, ти уявляєш? Словник сучасного українського сленгу
  9. пушка — (-и) ж.; крим. 1. Пістолет; вогнепальна зброя. — Завтра. О десятій ранку. — Годиться! Виходить, за мною — "пушка"? (С. Бортніков, Чистильник); Матросик лиш підняв свою "пушку", як вила Охрімові пришпилили йому руку прямо до стіни (Ю. Словник жарґонної лексики української мови
  10. пушка — КОРО́БКА (невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, перев. з накривкою), ПУ́ДЛО діал., ШАБАТУ́РА діал.; ПУ́ШКА діал. (металева, з пластмаси). Словник синонімів української мови
  11. пушка — Пушка, -ки ж. 1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. Пушка на цукор. 2) = гармата. 3) Ружье. Шух. І. 234. 4) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Желех. ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка