пушка

КОРО́БКА (невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, перев. з накривкою), ПУ́ДЛО діал., ШАБАТУ́РА діал.; ПУ́ШКА діал. (металева, з пластмаси). Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка); Високо, обіч фірмана, поставила (дядиха) великанське біле пудло: в нім було три капелюхи і бараболяник-плескач зверху (Г. Хоткевич); Це велика кругла шабатура, і в ній — торт (І. Микитенко); Входить Хоростіль, з клунком на плечах, у полотнянім плащі і брилі, через плечі перевішена пушка ботанічна (І. Франко).

КРИ́ХТА (незначна частина, дуже мало чогось), КРИ́ШКА, КРИХТИ́НА, ДРІ́БКА, РИ́СКА (РІ́СКА) розм., ПОРОШИ́НА розм., КРИ́ХА розм., ПУ́ШКА діал., ОДРОБИ́НА діал. — Це добре, що ти знайшов у собі й для суперника крихту великодушності (О. Гончар); — Ага, слухай, там десь від учора кришку горілки зосталося, то подай батькові (Леся Українка); І кожну хвильку і годину, Віддаючи вогонь снаги, Вважаю труд свій за крихтину З того, що взяв я на борги (А. Малишко); Їм страшно навіть подумати про такі гроші, хоч самі по дрібці ще більше тратять (І. Франко); У майстрів, що грають блиском Іскор, вибитих з каміння, Я візьму собі хоч риску Чародійного уміння (П. Усенко); — Нате вам це зілля, киньте пушку до окропу та й дайте (хворому) на ніч напитися (Лесь Мартович); — Ви не найшли би надто багато помічників; стратили би надто скоро і ту одробину довір'я до людей, яке, може, ще живе в вашім серці (О. Кобилянська).

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пушка — Пу́шка: — бляшана або дерев'яна банка [XII] — бляшанка [9] — пістолет [42] — подовгаста бляшана скринька [IV] — скринька [8;21;25,51] — скринька, бляшанка [52] — шкатулка, коробочка... Словник з творів Івана Франка
  2. пушка — пу́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пушка — Пу́шка. Бляшана банка. Специяльність в найліпшій росийскій каравановій гербаті в ориґінальних пакетах і пушках (Б., 1899, рекл.); Мід пчільний з цьвітів, найліпше десеровий, пушка 5 кільоґ. — за 7 корон 25 сотиків (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. пушка — див. дарохранильниця Словник церковно-обрядової термінології
  5. пушка — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що гармата. || ірон. Брати на пушку жарт. — обманювати кого-небудь. 2》 діал. Рушниця. 3》 діал. Металева банка, коробка. 4》 діал. Дрібка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пушка — 1. гармата, гарматка, гарматочка, див. гавбиця 2. це бляшанка хохл. (пушка) гармата Словник чужослів Павло Штепа
  7. пушка — ПУ́ШКА, и, ж. 1. рідко. Те саме, що гарма́та. Дванадцять пар пушок вперед себе одіслав [Хмельницький], А ще сам з города Чигрина рушав (з думи); Забув [Василь] увесь світ; хоч би йому тут з пушок палити, хоч би хто його не кликав, нічим би не вважив (Г. Словник української мови у 20 томах
  8. пушка — пу́шка коробка, банка (перев. металева)(ст): Під правим рам'ям щільно притискав закриту пушку, в якій у такт повільних кроків хлюпотіла гаряча кава (Нижанківський); Невисокий, сухорлявий, з вічно затурбованим, хоч і усміхненим лицем. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. пушка — И, ж. Вогнепальна зброя. У Штатах можна пушку звичайному громадянину носити, ти уявляєш? Словник сучасного українського сленгу
  10. пушка — (-и) ж.; крим. 1. Пістолет; вогнепальна зброя. — Завтра. О десятій ранку. — Годиться! Виходить, за мною — "пушка"? (С. Бортніков, Чистильник); Матросик лиш підняв свою "пушку", як вила Охрімові пришпилили йому руку прямо до стіни (Ю. Словник жарґонної лексики української мови
  11. пушка — Пушка, -ки ж. 1) Жестяная или деревянная банка. Волын. г. Шух. І. 307. Пушка на цукор. 2) = гармата. 3) Ружье. Шух. І. 234. 4) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Желех. ум. пушечка. Подаруйте мені оцю пушечку на голки та на нитки. Кіевск. у. Словник української мови Грінченка