пушкар

АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: — До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер'яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пушкар — Пушка́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. пушкар — -я, ч. 1》 іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати; гармаш. 2》 заст., розм. Артилерист, гарматник. 3》 діал. Озброєний сільський поліцай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пушкар — Гармаш, гармиза, (виробник г.) гармар Словник чужослів Павло Штепа
  4. пушкар — ПУШКА́Р, я́, ч. 1. іст. Майстер, який виготовляв і обслуговував гармати; гармаш. – Ти не знаєш, де Сидір живе?.. – Не знаю!.. – одказав Лушня .. – Тут є в вас на пивниці пушкарі, мабуть, вони знають... Словник української мови у 20 томах
  5. пушкар — Пушка́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)