сверщок

Коник, цвіркун [VIII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сверщок — сверщо́к іменник чоловічого роду, істота цвіркун діал. Орфографічний словник української мови
  2. сверщок — -щка, сверщук, -а, ч., зах. Цвіркун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сверщок — моск. цвіркун Словник чужослів Павло Штепа
  4. сверщок — СВЕРЩО́К, щка́, СВЕ́РЩИК, а, ч., діал. Цвіркун. Глибока тишина панувала всюди, лиш сверщки перекликувалися (О. Кобилянська); Чорний сверщок дотулився ніжки [дитини] та й утік (В. Стефаник); Сверщики в травах тріщать (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. сверщок — СВЕРЩО́К, щка́, СВЕ́РЩИК, а, ч., діал. Цвіркун. Глибока тишина панувала всюди, лиш сверщки перекликувалися (Коб., II, 1956, 59); Чорний сверщок дотулився ніжки [дитини] та й утік (Стеф., І, 1949, 95); Сверщики в травах тріщать (Фр., XI, 1952, 23). Словник української мови в 11 томах
  6. сверщок — Сверщок, -щка, сверщук, -ка м. = цвіркун. Вх. Пч. І. 6. — польовий. Кузнечикъ, Gryllus campestris. Вх. Пч. II. 27. Словник української мови Грінченка