свид
( «свидове пруття»): терен (кущ із червоними гілками і білим цвітом) [VII]
— («свидове пруття»): дерен (кущ із червоними гілками і білим квітом) [VI]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свид — -у, ч. 1》 бот., зах. Свидина. 2》 діал. Велика палиця, міцний дрюк. У свид (на свид, у свиду) діал. — недозрілим. Скосити у свид. На свиді діал. — моложавий. Чоловік на свиді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- свид — Свид, -ду м. 1) раст. = свидина. Шух. І. 18. Сим. 23. Св. Л. 306. 2) Большая, иногда до сажня длины, и хорошо завяленная палка. Сим. 23. Ном. № 13663. Тоді ще, як ти з свидом довгим, під сіраком сукняним добрим по Харькову собак лякав. О. 1862. X. Писар. Словник української мови Грінченка